Що особисто мені зараз допомагає? 8 пунктів як пережити війну

1. Бути в реальності, усвідомлювати свою тривогу, помічати її напрям і причини

Це допомагає не впадати в страх і паніку, а також не йти в заперечення, знецінення реальності або пояснення того, що відбувається з погляду різних теорій, людських передбачень, що теж є формою прояву страху. Тривожитися за таких обставин нормально, а от бути в страху – шкідливо.

Якщо дозволити собі турбуватися, то тривога може вказати на індивідуальні проблемні зони та внутрішні конфлікти. У кожного це може бути щось своє, хоча здається, що всі зараз турбуються з однієї причини. Це може стосуватися питань смерті та життя, різних смислів, страхів, особистої та чужої відповідальності, способів поводження з самотністю, залежністю та незалежністю, проблем у подружніх стосунках, з дітьми, стосунків з грошима та ресурсами, зі світом і навіть Богом.

Коли я чесна із собою, ставлю собі запитання, тоді у мене з'являється шанс знайти відповіді. Якщо я знайду відповіді на свої складнощі, це з великою ймовірністю знизить мою тривогу і практично допоможе поліпшити якість життя зараз і в майбутньому.

2. Визнати, що контроль над ситуацією не в мене

Втрачати контроль страшно, тому багато хто так сильно витісняє цю думку різними теоріями та поясненнями – це створює ілюзію контролю над ситуацією. Або ще один хибний спосіб витіснити свій страх – робити щось для інших. Так виникає ілюзія контролю над життям інших, а також стає нема коли думати про свої тривоги.

Допомагати людям важливо і треба, тільки не з підсвідомою метою контролювати. Може здатися, що немає нічого поганого в тому, щоби притлумити свій страх бурхливою діяльністю. Але проблема в тому, що якщо не зізнатися собі у проблемних точках, які нас турбують, страх нікуди не зникне, а наростатиме. І лише питання часу, коли він виллється у вигляді вибухів агресії на найближчих.

Визнання того, що я нічого не контролюю – це процес прийняття чи смирення. Це саме собою дуже звільняє і заспокоює. Тоді не треба вдавати, що я все знаю, все розумію, нічого не боюся, у мене все під контролем. Зарозумілість відпадає. Це той момент, який описаний у Біблії: “Бог гордим противиться, а покірним дає благодать”.

Якщо я відпускаю контроль, у мене його немає, то логічно, що в когось іншого він таки є. У кого ж? Насамперед у Бога, який готовий дати благо тим, хто відпускає свій людський контроль на користь Божого, готовий довіритися Йому. І тут дійсно страх відпадає природним чином.

3. Фокус у тому, що у зоні мого контролю

Я не контролюю глобальні світові процеси та інших людей, але все ж таки є те, за що я відповідаю – це турбота про себе, свою сім'ю, про близьких, про клієнтів, а також це запобіжні заходи та самоізоляція.

4. Продовжувати жити та адаптуватися до нових умов

Ми не знаємо скільки часу триватиме криза в нашому житті (війна, необхідність бути біженцем, світова фінансова криза, пандемія чи щось інше), ми не знаємо, які складнощі чекають саме на нас і нашу сім'ю. Але це не означає, що потрібно завмерти або припинити жити до моменту, поки все не налагодиться. Помічати хороше, що є тут і зараз, вигадувати нові способи розваг і радостей, шукати нові шляхи заробітку – це допомагає не зневіритися і не перекласти всю відповідальність за своє життя уряду чи долі.

5. Якщо думки відлітають у майбутнє, яке лякає

Наприклад, а раптом після того, як ця війна і криза в моєму житті пройдуть, через 5-7 років буде щось ще гірше? Чи що буде з моїми дітьми, коли вони стануть дорослими? Які катаклізми та епідемії на них чекають? Раптом на час припаде Апокаліпсис? Чи не постраждають вони?

Не впадати у страх у цьому місці мені допомагає думка про внутрішні ресурси. Мої діти мають свій власний ресурс. Як я зараз справляючись із викликами свого часу, так вони впораються із викликами свого. Важливо знов-таки відпускати контроль та давати дітям можливість проявлятися, а не пригнічувати та не контролювати кожен їхній крок.

Зняти з себе зайву відповідальність часто не так просто людям, які звикли до ролі рятівника, але це окрема велика тема. Ще втішає Біблія, де говориться, що Бог не дає випробувань понад силу.

Якщо є труднощі, то обов'язково є внутрішній ресурс щодо їх подолання. Дуже важливо помітити цей ресурс не тільки в собі, але також у зовнішньому середовищі (обставинах або людях), і дозволити собі ним скористатися. Наприклад, попросити про допомогу якщо потрібно, або взаємодіяти з оточуючими іншим способом.

6. Шукати опору

Непогано спиратися на попередній досвід. Кожен із нас пережив і впорався з чимось складним: хтось пережив радянські репресії, хтось – 90-ті, хтось – війну 2014-го, хтось втрачав рідних, роботу, бізнес, друзів. І вони впоралися, хоча на той момент це здавалося нестерпним. Цей досвід може підтримати зараз.

Другий варіант опори – це звертатися за підтримкою до стійких людей, які не в паніці і не в запереченні реальності.

Чудово буде і самим підтримувати інших. Часом звичайна мовчазна присутність поруч (навіть по телефону), співчуття без порад та критики емоцій чи поведінки іншого є цілющим і дозволяє звільнитися від страху.

І завжди настає екзистенційний момент, коли мало опори на досвід або інших людей, і тут з'являється можливість спертися на Бога. Бог є Всемогутнім, інакше Він не був би Богом. І Він є благим, тобто з добрими намірами щодо тебе. Тут може виникнути багато запитань до Нього. І з упевненістю можу сказати, що Бог відкриє кожному, хто до Нього постукає. Важливо отримати свою відповідь, своє одкровення, тому що чужі поради можуть бути добрими, але не придатні саме для тебе.

7. Не лякати себе

Не дивитися постійно новини, відео-страшилки, статті "жахіття-жахіття", "ми всі помремо", "світова змова", "я знаю всі причини" тощо. Сухих фактів із перевірених джерел у текстовому форматі (без візуалізації) кілька разів на день цілком достатньо, щоб бути в курсі подій.

8. Не забувати дбати про себе

Такі прості речі як ванна, душ, чай/кава на самоті при свічках, подивитися у відкрите вікно та вдихнути повітря, догляд для обличчя та тіла, танці з дітьми, інші фізичні вправи, сон (це мій окремий пункт, всі мами мене зрозуміють 🙃) і, звичайно ж, молитва допомагають відновити ресурс, який особливо важливий у такий напружений час.

Як ви? Які думки допомагають вам? Які мої пункти вам відгукнулися? Хотіли б, щоб про якесь я написала докладніше? Напишіть у коментарях на моїй сторінці у Фейсбуці.